opr-crimea@mail.ru   +7 (978) 846-50-46

Никогда не сдавайся!
Объединение Потребителей России в Республике Крым
Защита социальных и экономических
Защита правовых и юридических
Защита общих интересов участников и общественности.

Маркування взуття. Гарантійні терміни носіння взуття


Шановні споживачі, покупка взуття - справа відповідальна. Адже від того, наскільки комфортно ви почуваєте себе в чоботях або туфлях, залежать хода і настрій. Прямим показником якості взуття є правильне маркування та гарантійний термін повернення.

Маркування взуття. Гарантійні терміни носіння взуття

Споживачеві, який купує взуття, потрібно знати вимоги стандартів, щоб не мати проблем, пов'язаних з якістю взуття. Вимоги по якості взуття, викладені в ДСТУ2158-93 «Взуття. Дефекти. Терміни та визначення».

Згідно ДСТУ 4142:2002 (ГОСТ 7296-2003) «Взуття. Маркування, пакування, транспортування, зберігання» взуття повинне мати обов'язкове маркування.

Маркування взуття наноситься як на саме взуття, так і на упаковку. Маркування на упаковці повинне містити такі дані:
  • найменування виду взуття;
  • найменування країни-виробника;
  • назва фірми-виробника;
  • основні споживчі характеристики: колір, вигляд матеріалу верху, підошви і підкладки; розмір і повноту; артикул (номер моделі);
  • для дитячого взуття - інформацію про обов'язкову сертифікацію;
  • юридичну адресу виробника (для вітчизняних виробників - повну поштову адресу, для імпортних - країну, місто, електронну адресу або сайт);
  • позначення нормативного документа, за яким виготовляється взуття (для вітчизняних виробників);
  • товарний знак виробника (за наявності);
  • дату випуску (місяць і дві останні цифри року наносяться арабськими цифрами).
Важлива також інформація, що міститься на ціннику (етикетці) товару. Згідно закону, на етикетці має бути: назва товару, артикул, дата випуску, ціна, виробник, країна, адреса виробника, підприємець, який здійснює торгівлю, розмір взуття, склад матеріалу.

З 1 січня 2010 року встановлено нові ГОСТи на взуття - ДСТУ ГОСТ 26167:2009 «Взуття повсякденне. Загальні технічні умови»( ГОСТ 26167-2005). Також діє ГОСТ 26166-84 «Взуття повсякденне з синтетичних і штучних шкір. Технічні умови».

Цими стандартами встановлено наступні гарантійні строки носіння для взуття:
- на повсякденне - 60-80 днів;
- на модельне - 40-45 днів;
- на гумову - 90 днів.

Якщо проводиться сезонний розпродаж взуття, то на таке взуття теж поширюється гарантія, причому гарантійні терміни вважаються не з моменту покупки, а з дня настання відповідного сезону носіння.

Постановою КМУ від 19.03.94 р. № 172 встановлені і діють наступні терміни початку дії гарантії:

Асортимент взуття:                                                                                Початок обчислення гарантійного      терміну:

1.Зимовий                                                                                                 з 15 листопада по 15 березня
 
2. Весняно-осінній                                                                                 з 15 березня по 15 травня і з 15 вересня по 15 листопада
                           
3. Літній                                                                                                     з 15 травня по 15 вересня
 
Протягом гарантійного терміну покупець може пред'явити претензії до продавця, якщо виявлено дефекти взуття: наскрізний знос верху або підошви; зламаний супінатор, стався розрив швів; розкол, перелом чи відрив каблука; осідання задника; неякісне фарбування внутрішньої частини взуття (через яке забарвлюється шкіра споживача) або інші істотні недоліки.

При виникненні істотних недоліків згідно ст.8 Закону про захист прав споживачів покупець у строки, встановлені законом, має право обміняти взуття на таку ж пару (аналогічний товар), або за бажанням йому повертається повна вартість взуття на день покупки.

До істотних недоліків не належать незначні дефекти: зіпсовані замки-блискавки на чоботах, втрата фурнітури, прикрас, набійка, що злетіла. У таких випадках виконується гарантійний ремонт товару за рахунок продавця.

Якщо споживач звернувся до продавця з претензією, що при носінні взуття в гарантійний період з'явилися серйозні дефекти, а продавець вважає, що винен сам покупець (неакуратно носив взуття), в таких випадках краще відправляти товар на експертизу.

Таке право надається як покупцю, так і продавцю. За погодженням з покупцем, експертиза замовляється продавцем, і ним же оплачується. Далі діють залежно від результатів експертизи. Якщо буде встановлено, що винен споживач у виникненні дефекту, то він відшкодовує витрати продавця на експертизу. Якщо споживач незадоволений підсумком проведеного аналізу якості, він може оскаржити результати експертизи в суді.