Шановні споживачі, пропонуємо Вашій увазі інформацію, яка допоможе правильно укласти договір про надання кредиту.

Якими необхідними знаннями повинен володіти споживач, при укладенні договору про надання кредиту, щоб «не потрапити в халепу?

Закон України «Про захист прав споживачів», а також нормативні акти НБУ, такі як Закон України «Про банки і банківську діяльність», Постанова Правління НБУ № 168 від 10/05/20007р. «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» та ін. зобов'язують банк або іншу фінансову установу надавати споживачам повну інформацію про кредити, причому, у письмовій формі, як про самого кредитодавця, так і про кредитний продукт, який він пропонує.

До кредитних умов Закон відносить наступну інформацію:

• наявні форми кредитування, короткий опис відмінностей між ними, в тому числі між обов'язками споживачів;
• мета, на яку споживчий кредит може бути витрачений;
• суму кредиту;
• тип процентної ставки (фіксована, плаваюча);
• термін, на який кредит може бути отриманий;
• форми його забезпечення;
• сукупну вартість кредиту з урахуванням всіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням і поверненням, їх вартість, зокрема, таких як вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, договорів застави, витрати на страхування, оплату комісій та інші;
• варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
• можливість та умови дострокового повернення кредиту;
• необхідність оцінки майна, ким вона здійснюється;
• режим сплати відсотків;
•  переваги і недоліки пропонованих схем кредитування.
  

Тільки за наявності в розпорядженні споживача перерахованої інформації можна говорити про можливість свідомого і компетентного вибору.

Згідно із Законом існують певні вимоги до договору. Договір повинен бути укладений у письмовій формі. Один з оригіналів договору кредитодавець не тільки зобов'язаний передати споживачеві, але і представити докази такої передачі.

Закон передбачає зазначення в договорі:

• суми кредиту;
• дати видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми їх надання, інші умови надання кредиту;
• право дострокового повернення кредиту;
• річної відсоткової ставки по кредиту;
• інших умов, визначених законодавством.
  

Також до договору повинна додаватися інформація (найчастіше оформляється як Додаток), яке передається клієнту на підпис одночасно з укладенням договору кредиту:

• про графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, відсотків та супутніх платежів (комісії, страховки і таке ін.) за кожним платіжним періодом;
• про сукупну вартість кредиту, вираженої в процентному і абсолютному (грошовому) вираженні подорожчання кредиту з урахуванням процентної ставки та вартості всіх супутніх послуг (оформлення договорів застави, страхування майна, нарахування комісії), а також інших фінансових зобов'язань. Які-небудь збори, відсотки або інші платежі, не зазначені в договорі, споживач оплачувати не зобов'язаний.
  

Договір пропонується на підпис споживачу в друкованій формі за підписами уповноваженої особи кредитодавця, якісно надрукований, з читабельним шрифтом. Всі незрозумілі пункти договору кредиту на вимогу клієнта повинні бути роз'яснені спеціалістом фінансової установи.

Зміна процентної ставки зазначеної в договорі, залежно від коливання облікової ставки НБУ, індикативних показників (UIRD) або інших умов, можливо тільки в тому випадку, якщо про це прямо вказано в договорі і з обов'язковим письмовим повідомленням споживача не менш ніж за 15 днів до моменту її перегляду. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

З якого моменту договір набирає чинності? Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі і є укладеним з моменту його підписання сторонами. Разом з тим, законом визначено, що чотирнадцятиденний термін, протягом якого споживач має право відкликати згоду на укладення договору без пояснення причини, починається з моменту передачі йому примірника укладеного договору.

Несправедливі умови договору
Несправедливими є такі умови договору, які всупереч принципу добросовісності тягнуть дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливі умови не повинні включаться в договір.
Наприклад, несправедливими є умови:
- за якими, для надання кредиту споживач повинен всю суму або частину суми кредиту передати в якості забезпечення, внести на депозит, використовувати для викупу цінних паперів або інших фінансових інструментів. Крім випадків, коли споживач отримує від цього таку ж або більшу відсоткову ставку порівняно зі ставкою за його кредитом;
- якщо споживача зобов'язують підписати не тільки кредитний договір, а й інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, за винятком випадків передбачених законодавством, а також, якщо витрати за таким договором прямо не передбачені у складі сукупної вартості кредиту;
- передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, у тому числі і зміна в односторонньому порядку процентної ставки;
- встановлюються дискримінаційні, стосовно споживача, правила зміни відсоткової ставки. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами, зазначений у Законі, не є вичерпним.

Несправедливі умови договору можуть бути змінені або визнані недійсними за угодою між кредитодавцем та споживачем або в судовому порядку.
Умови договору, визнані недійсними, вважаються такими з моменту укладення договору. Зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Слід зазначити, що за Законом нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав, а права споживача вважаються в будь-якому випадку порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору із споживачем.

Споживач має право розірвати договір у визначений Законом чотирнадцятиденний термін з моменту отримання від кредитодавця примірника договору. Відгук оформляється письмовим повідомленням і передається кредитодавцю особисто споживачем (через свого представника) або надсилається поштою не пізніше зазначених 14 календарних днів.

При розірванні споживачем договору шляхом направлення відкликання згоди на укладення договору (у 14-денний термін з моменту отримання договору) споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором, а також відсотки за період користування кредитом. Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які збори, в тому числі, і штрафні санкції, у зв'язку з відкликанням згоди.

У свою чергу кредитор зобов'язаний повернути в цьому випадку споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту в семиденний термін. За кожен день прострочення кредитодавець сплачує неустойку у розмірі 1% від суми, що підлягає поверненню споживачеві.

Законом передбачено заборону на одностороннє розірвання договорів без пояснення причини в 14-и денний термін з моменту отримання примірника укладеного договору. Це споживчі кредити, забезпечені іпотекою, споживчі кредити на придбання житла, а також споживчі кредити, надані на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди. Причин такої заборони закон не пояснює.

 Право вимагати дострокового погашення кредиту у кредитодавця виникають тільки в наступних випадках:
- затримки сплати частини кредиту та/або відсотків, щонайменше, на один календарний місяць;
- перевищення суми заборгованості суми кредиту більш ніж на 10%;
- несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту;
- іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

У кожному з перерахованих випадків кредитодавець зобов'язаний направити споживачеві повідомлення про таку вимогу. Але якщо протягом 30 календарних днів, з дати отримання повідомлення, споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, то вимога кредитодавця втрачає чинність. При цьому кредитодавець не може вимагати будь оплати або винагороди від споживача за звернення з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання.

Закон забороняє вилучення продукції у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення (ст. 11 п. 11 п.п. 2).

Крім того, при пред'явленні вимог про повернення споживчого кредиту внаслідок порушення споживачем умов договору кредитодавцю забороняється повідомляти неправдиву інформацію про наслідки несплати кредиту; вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту; вимагати стягнення будь-яких сум, що не зазначених у договорі; звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансове становище до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному житті споживача; вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою, а також вимагати повернення кредиту, термін давності якого минув.